1993

Известный украинский писатель, лауреат премии Т.Г.Шевченко, родился в 1921 г. под Запорожьем. Окончил филологический факультет Киевского университета, кандидат филологических наук.
Первые рассказы появились в периодической печати в 1951 г. За произведения, посвященные теме Великой Отечественной войны, Д.Мищенко удостоен премии А.Фадеева, за роман «Ветры приносят грозу» - медали А.Макаренко. Д.Мищенко - автор исторического романа «Северяне», о борьбе славян с хазарами.
Из книги: Мищенко Д.А. Синеокая Тиверь: Исторический роман. - М.: АРМАДА, 1996

Биография на украинском языке Міщенко Дмитро Олексійович — український письменник, кандидат філологічних наук з 1955р. Народився 18 листопада 1921р. в с. Степанівка Перша, тепер Приазовського р-ну Запорізької області. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив 1951р. Київський університет. Був на видавничий роботі, зокрема 1956—1961 — заступником головного редактора Держлітвидаву України, 1964—1973 — головним редактором видавництва «Радянський письменник» (з 1991 — «Український письменник»). Автор збірок повістей та оповідань «Сини моря» (1955), «Батьківська лінія» (1960), «Доля поета» (1961), «Очі дівочі» (1964), «Ніна Сагайдак» (1966), «У морі затишку немає» (1970), «Віра, надія, любов» (1971), «Найвищий закон» (1978), «Друге заміжжя» (1980), а також романів «Чому не сходяться дороги» (1963), «Вітри приносять грозу» (1968), «Честь роду» (1977), повісті «Полювання на жар-птицю» (1990, увійшла до однойменної збірки), історичних романів «Сіверяни» (1959), «Синьоока Тивер» (1983), «Лихі літа ойкумени» (1985), «Розплата» (1987). Міщенко пише про сучасність і героїчне минуле українського народу. Опублікував монографію «Розвиток реалізму в творчості М. Коцюбинського» (1957). Окремі твори Міщенка перекладено російською, болгарською, словацькою та англійською мовами. За збірки «Полювання на жар-птицю» (1990) та «Особисто відповідальний» (1991) удостоєний Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1993). Взято здесь: Surbor.Su