Молодой криминалист Григорий Бова неожиданно становится участником фантастических событий. При загадочных и невероятных обстоятельствах исчезла ето возлюбленная. В результате настойчивых поисков Бова попадает к жителям многомерности. Перед ним открывается увлекательная и многоликая панорама внеземной жизни, преисполненной острыми космическими конфликтами, напряженной борьбы за красоту отношений, любви и подвига во имя блага мыслящих существ Безмерности. Такой основной философский и художественный пафос фантастического романа “Звездный Корсар”.
Читатель познакомится также с интересными характерами, станет участником сказочных событий, которые изображены в фантастической повести “Огненный всадник”.
Молодий криміналіст Григір Бова несподівано стає учасником фантастичних подій. При загадкових і неймовірних обставинах зникла його кохана. В результаті настійних пошуків Бова потрапляє до жителів багатомірності. Перед ним постає захоплююча і мінлива панорама інакобутнього життя, сповненого гострих космічних конфліктів, напруженої боротьби за красу відносин, любові і подвигу в ім’я блага мислячих істот Безміру. Такий основний філософський і художній пафос фантастичного роману “Зоряний Корсар”.
Читач також познайомиться з цікавими людськими характерами, стане учасником казкових подій, що змальовані в фантастичній повісті “Вогняний вершник”.
Впечатления о книге:
hnatt про Бердник: Вогняний вершник [Збірка] [uk] (Научная фантастика)
01 08
Відгук на повість "Вогняний вершник", яка озаглавлює цю збірку:
Віола, молодий вчений-астрофізик, являє собою чарівний синтез фізика та лірика. Прагнення до наукового пізнання у ній поєдналось із дитячою вірою в казку. Вона збагнула, що земна наука ще довго тупцюватиметься на місці, якщо буде ґрунтуватись на антропоцентризмі та закостенілій вірі у виключність земного життя. Вона не побоялась висміювання своїх сміливих гіпотез і, скориставшись нагодою, першою серед людей зробила стрибок до пост-людства та нового знання.
Слова: дитячий, по-дитячому зустрічаються майже на кожній другій сторінці цього невеликого оповідання. Вони використовуються як в позитивному значенні, позначаючи наївність та відкритість головної героїні, так і в поблажливо-негативному — для оцінки стану сучасного людства та його науки, таким чином автор не засуджує людство, а висловлює надію, що колись воно подорослішає.
Твір, незважаючи на невеликий об’єм, писався з 1967 по 1989 рік. І дуже тішить те, що автор таки дочекався того часу, коли в совєтській літературі впаде диктатура соцреалізму і йому не потрібно буде писати про КПСС, класову боротьбу та оспівувати комуністичний лад. Тому не бачимо у цьому оповіданні й згадки про комунізм та союз, хоч дія й відбувається в Україні, приблизно в той час, коли згідно лінії партії мало настати «світле майбутнє».
Дещо розчаровує повна відсутність опису процесу космічних польотів та будь-яких інших технічних деталей. Ось Віола злітає з космодрому, а ось одразу вона біля комети, наче до неї було летіти три хвилини. Технічній стороні питання автор зовсім не приділяє уваги. Згадуються лишень якісь атомні двигуни. Але з відсутністю описів футуристичної техніки доводиться миритись, тому що твір не про те. Олесь Бердник не тратить час та зусилля на фантазування про техніку майбутнього тільки для того, щоб його вигадки здавались смішними вже через 20 років. Бо навіть ті фантасти, які випередили свій час та передбачили якісь наукові відкриття чи технічні витвори, у чомусь іншому часто дуже сильно прогадують. Тут тобі штурмани зорельотів, які розраховують траекторії польоту на логарифмічних лінійках, і комп’ютери майбутнього, в яких носієм інформації є перфострічка, і фантазії про життя на Марсі, Венері та Меркурії... Тому автор завбачливо описує лише те, що ніколи не застаріє — людське прагнення до пізнання та саморозвитку, віру у незбагненне та бажання до нього доторкнутись.
Тут можна провести паралелі та водночас протиставити цей твір повісті Артура Кларка «2001: Космічна Одісея». Що в одному, що в іншому, герої летять крізь космос до загадкового об’єкту, і в кінці подорожі їх очікує прозріння, яке втім для решти людства загадки не розкриває. З іншого боку, Артур Кларк зосереджується більше саме на технічних деталях, і треба сказати, що йому майже точно вдалось не прогадати з прогнозами та не виглядати смішним у 2001 році. Олесь Бердник же заглиблюється у роздуми, переживання та мрії головної героїні, та ще й додає прекрасну історію кохання.
Більше читайте тут: http://goo.gl/2nVOQ
Lykas про Бердник: Вогняний вершник [Збірка] [uk] (Научная фантастика)
25 12
Читал именно эту книгу.
Жанр сам автор определяет как феерия. Перечитываю когда хочется отвлечься от грязи современного "ящика для промывки мозгов". Наивно написано - так это не научный трактат а сказка.
Бердник на русском читается хуже.
obivatel про Воронцов. Перезагрузка
03 10
Автор слабо представляет себе жизнь начала 19 века. О крестьянстве, видимо, представление из позднесоветских фильмов, где добрый в расстёгнутой рубахе барин целеустремленно бежит за упитанной счастливо хохочущей крестьянкой, ………
Belomor.canal про Свечин: Секретные люди [litres] (Исторический детектив)
02 10
Отлично написанная история начала 1 мировой от секретных лиц Лыковых- Нефедьевых. Действие одновременно происходит на западном и южном фронтах столица. Масса малоизвестных фактов о ключевых фигурах того времени!
Похоже ……… Оценка: отлично!
lwowianin про Гончарова: Предназначение [litres] (Фэнтези, Историческое фэнтези)
01 10
Наконец-то Галине Дмитриевне удалась книга с правильной политической идеей - все русские хорошие, все иностранцы плохие и мечтают матушку Расею изничтожить! Браво, товарищ Гончарова! Оценка: плохо
wsx. про Драйзер: Стоик [The Stoic ru] (Классическая проза)
30 09
Наверное покажется странным, но мне эта трилогия напомнила "Жизнь двенадцати цезарей" Светония - сначала смотрим цезаря с плохой стороны, потом переворачиваем и смотрим с хорошей стороны. Эрго - казёл! Забавно. Оценка: неплохо
Синявский про Александр Александрович Бушков
29 09
29 сентября 2025 года. Известный российский писатель Александр Бушков умер на 70-ом году жизни в больнице от остановки сердца.
Isais про Крупняков: Царёв город [сказание о нове городе на Кокшаге] (Историческая проза)
28 09
Даже удивительно, как хорошо прочиталась книга -- легко, с интересом, не спотыкаясь на совсем нерусских словах, без напряжения, без фейспалмов и воплей "не верю!" И это несмотря на откровенные и грубые ошибки, в т.ч. в попытках ……… Оценка: неплохо