Книгу «Основоположні міфи ізраїльської політики» французький письменник, науковець, філософ та політичний діяч Роже Ґароді опублікував в 1996 році. Він видав її за власний рахунок і у вихідних даних позначив латинськими буквами "SAMIZDAT". В цій розвідці автор переглядає офіційну історію, аналізує і викриває найбільш розповсюджені міфи політики Ізраїлю.
Роже Ґароді стверджував, що це "не історичний твір, це — політична книга. Моєю метою було показати, що ізраїльська політика — як інструмент американської політики — призводить до війни".
В книзі Роже Ґароді піддає сумніву факт Голокосту — тотального знищення жидів в роки Другої світової війни. "Я поважаю юдаїзм… але нацистський Голокост — це міф, що став догмою, яка виправдовує політику Ізраїлю і США на Близькому Сході і у всьому світі…", — пише Ґароді. На думку автора, "історія без перебільшення сама може виконати роль обвинувача краще, ніж міф. Перш за все, вона не зводить масштаби дійсних злочинів проти людства, які коштували життя 50 мільйонам людей, до погрому лише однієї категорії невинних жертв, в той час як мільйони померлі зі зброєю в руках, борючись проти цього варварства".
Незважаючи на те, що у книзі кожна теза підкріплена відповідним фактом або цитатою, автора на вимогу французьких сіоністських кіл притягли до суду. Свою солідарність з Р.Ґароді висловили політичні і релігійні діячі. Зокрема, в поширеному комюніке Асоціації журналістів Тунісу у зв'язку з судовим процесом в Парижі у справі 84-річного французького вченого, письменника і громадського діяча Роже Ґароді, якого звинувачують в "виправданні злочинів проти людства" заявляється: "Викриваючи прагнення сіоністських кіл Ізраїлю виправдовувати свою нелюдську антиарабську політику шляхом цинічного використання трагедії Другої світової війни, Роже Ґароді діє суто в рамках визнаних демократії і свободи слова і не заслуговує засудження. Туніські журналісти серйозно стурбовані наполегливим жорстким тиском, який не перестає чинити сіоністське лобі на суддів і на весь хід в цілому цього більш ніж дивного процесу", — підкреслюється в документі. Асоціація закликала світову спільноту надати всебічну підтримку Р. Ґароді, в тому числі поширенню його "незручних для сіоністів ідей", щоб "показати їх невинність всьому світу і допомогти письменнику уникнути розправи.
Ґароді заявив, що не вважає себе юдофобом, але різко засуджує антиарабську політику Ізраїлю. Французький суд заборонив подальшу публікацію книги Ґароді і 27 лютого 1998 оштрафував його на 240 тисяч французьких франків (близько $40000) та засудив до умовного тюремного ув'язнення на кілька років. Рішення суду викликало дебати про свободу слова у Франції і Європі і багато хто стверджував, що вирок носить політичний характер. Ґароді оскаржив це рішення в Європейському суді з прав людини, проте його апеляція була відхилена як неприйнятна — це сталося за десять днів до 90-річчя Ґароді, 7 липня 2003 року.
Суму в п'ятдесят тисяч доларів США передала для Роже Ґароді дружина президента Об'єднаних Арабських Еміратів шейха Заїда бін Султана Аль Нахайяна. За повідомленням туніського радіо, зазначені кошти вона подарувала видному вченому, мислителю, письменнику та громадському діячеві на знак солідарності з ним і для його підтримки у зв'язку з судовим процесом по його справі, що проходить Франції.
Книга перекладена і видана італійською, іспанською, німецькою, російською та багатьма іншими мовами. В арабському перекладі цей бестселер був проданий тиражем у кілька мільйонів примірників.
Роже Ґароді відмовився від авторських прав на книгу і запропонував всім зацікавленим видавцям світу опублікувати її, не претендуючи на гонорар.
Це перший переклад "Основоположних міфів ізраїльської політики" українською мовою. В цьому електронному варіанті із скороченням подані деякі тези стосовно французької історії часів Другої світової війни та відсутні додатки до книги, що складаються з листування автора та передруків газетних статей.
Анни-Мари про Петросян: Дом, в котором... (Современная проза, Магический реализм)
18 11
Книга странная. Необычная и ни на что не похожая. Собственно, хоть какие-то параллели я лично смогла провести только с книгой "Мастер и Маргарита". И вовсе не потому, что они похожи. Просто в обеих книгах присутствует то, ………
Nicout про Резанова: Чудо и чудовище (Историческое фэнтези)
18 11
дурацкий знак качества"
Давно, во времена совка, прошел международный конгресс детективов. Утром выясняется, что около кровати председателя конгресса кто-то насрал. Начинают допрашивать делегации. Французы говорят - это ………
mazay про Arladaar
18 11
Жеке сегодня, как минимум, под 70. Так что Аня могла бы быть Жекиной внучкой. Тем более, что писал, всё-таки, мужчина. Или диктовал!
Олег Макаров. про Максимушкин: Бомбардировщики (Альтернативная история)
17 11
строители коммунизма и последователи национал-социализма решили объединиться" ... вот это аттракицон срывания всех и всяческих масок
Удивительно, что автор не привлечён до сих пор ни по какой статье
mysevra про Панов: Яр(к)ость [litres] (Социальная фантастика)
17 11
Хорошо, но преследует ощущение, что это компиляция старых текстов и идей, вплоть до того, что начинаешь заранее узнавать ещё не прочитанные диалоги и сюжетные повороты. Продолжение не заинтересовало. Оценка: хорошо
mysevra про Гитин: Эта покорная тварь – женщина (Психология, Эротика, Секс)
17 11
Читано давно, во времена босоногой юности. И впечатление произвело ошеломительное. Мерзкое, но ошеломительное. А сейчас бегло просмотрела: ну да, как в той притче, в которой кто за что подержал слона, тот так его и описал. ……… Оценка: плохо