«Книга про причини» («Liber de causis») — виконаний наприкінці XII ст. латинський переклад анонімного арабського тексту, котрий постав століттям раніше в мусульманському інтелектуальному середовищі Багдада як опрацювання витягів з трактату «Елементи теології» пізньоантичного грецького філософа-неоплатоніка Прокла. Саме в латиномовній версії цей текст увійшов у культуру європейського Заходу, ставши предметом широкого вивчення, коментування та рецепції у середньовічній християнській філософії. Серед мислителів, які творчо засвоїли та осмислили «Книгу про причини», — Альберт Великий, Роджер Бекон, Тома Аквінський, Йоан Дуне Скот, Майстер Екгарт, Вітелло, Данте.
Igrina про Андрей Асковд (Чётокакто)
27 05
Я начала читать и прибежала, чтобы добавить тексту.
Это ГЕНИАЛЬНО, давно так не смеялась!
Спасибо!
Оценка: ОТЛИЧНО
Mac_arenko про Эдуард Тен
26 05
Хороший язык без перегруза подробностей и излишних деталей, которые должны погрузить в среду, а на самом деле…. Сюжет ни разу не заставивший задуматься: а что там ещё новое вышло?
Одним словом - очень неплохо.
RusD про Пайпс: Уроки 2014 года. Как Запад проиграл России (Политика, Публицистика)
26 05
Большой интерес представляет сопоставить даты написания и содержание.
Вот день побега Януковича, к примеру в феврале 2014.
Автор пишет лишь об экзистенциальной угрозе России Украине, о происходящем в Киеве - ни слова.
Предсказуемое ………
