Книжка включає дві збірки оповідань майстра інтелектуально-фантастичної прози XX ст. аргентинця X. Л. Борхеса (1899–1986). Лауреат премії Сервантеса — найпрестижнішої літературної нагороди в країнах іспанської мови, Борхес принципово не писав романів, вважаючи безглуздям витрачати півтисячі сторінок на ідею, яку усно можна переповісти за кілька хвилин. Попри потужну філософську насиченість кожного оповідання, вони часто набувають пригодницької або детективної форми. «Книгу Піску» (1975) письменник вважав найкращою у своєму доробку; вона містить, зокрема, оповідання «Ульріка» — єдине на тему кохання у Борхеса. «Пам’ять Шекспіра» (1983) — найменш відома з книжок письменника, це його остання збірка власне оповідань.
дядя_Андрей про Я вернусь через тысячу лет
26 04
Первая книга хорошая. Очень хорошая. Помню, как мы зачитывались ей в детстве. Да и в юности, если уж на то пошло. НО! Настораживали всё же некоторые моменты. И, чисто технические, и социологические. Представлены наброски коммунистического ………
Daist про Тимофей Грехов
25 04
Безграмотная хрень с неестественными диалогами. "жить в впроголодь" я ещё смог переварить, но от "я решил назвать его тигройд" блеванул и удалил эту писанину. На автор.тудей отзывы разрешены только от друзей и сплошь хвалебные.
Прочитавшие эту книги читали: