За межами острова — порожнеча: світ знищено туманом, який охопив планету й убиває кожного, кого торкається. На острові — ідилія. Сто двадцять два мешканці та троє науковців живуть у мирі та злагоді. Аж раптом одного з науковців знаходять жорстоко вбитим. І тоді з’ясовується: це вбивство запустило процес послаблення захисту острова — єдиного бар’єра, який стримує згубний туман. Якщо злочин не розкриють за 107 годин, туман поглине острів разом з усіма його мешканцями. Але є ще одна проблема: система безпеки стерла з пам’яті жителів усе, що сталося напередодні. Це означає, що вбивця досі серед них — і навіть сам про це не знає. А час невпинно спливає…
дядя_Андрей про Я вернусь через тысячу лет
26 04
Первая книга хорошая. Очень хорошая. Помню, как мы зачитывались ей в детстве. Да и в юности, если уж на то пошло. НО! Настораживали всё же некоторые моменты. И, чисто технические, и социологические. Представлены наброски коммунистического ………
Daist про Тимофей Грехов
25 04
Безграмотная хрень с неестественными диалогами. "жить в впроголодь" я ещё смог переварить, но от "я решил назвать его тигройд" блеванул и удалил эту писанину. На автор.тудей отзывы разрешены только от друзей и сплошь хвалебные.
